Особливості організму дитини раннього віку


Особливості організму дитини раннього віку

Н

арешті ваш малюк вдома. Тепер усі турботи по догляду за ним лягають на вас, дорогі батьки, дідусі та бабусі. Тому ми ознайомимось з особливостями організму дитини в наступному періоді раннього дитинства (тобто з першими трьома роками життя). Це допоможе правильно організувати і здійснювати догляд за малюком.

Шкіра та її функції. Шкіра новонародженого і дитини перших місяців життя дуже ніжна і уразлива, оскільки має велику кількість капілярів і кровоносних судин. Тому її захисна функція у цей період слабка. До моменту народження усі потові залози сформовані, проте багато з них розвинуті слабо. Будова їх удосконалюється у наступні 3-6 місяців життя. Маленькі потові (екринові) залози беруть участь у регуляції температури тіла, але розвинуті вони ще недостатньо і терморегуляція немовляти недосконала.

Діти першого року життя, особливо новонароджені, погано утримують температуру тіла у межах 36°С -37°С, внаслідок чого вони переохолоджуються або перегріваються. Шкіра виконує також функцію органу дихання і виробляє деякі вітаміни, зокрема вітамін D (ергокальциферол), при опроміненні її ультрафіолетовими променями.

Враховуючи різноманітні функції шкіри, необхідно ретельно доглядати за нею, особливо на першому році життя дитини – запобігати пошкодженням, інфікуванню, переохолодженню і перегріванню.

У здорової дитини раннього віку шкіра рожева, ніжна, бархатиста, у новонароджених тулуб і спина вкриті пушковим волоссям.

Підшкірно-жирова клітковина у здорових і доношених дітей розвинута задовільно і значне її збільшення спостерігається до 9 місяців життя дитини.

Скелет. Кістки у дітей перших місяців життя дуже м'які та гнучкі. Поступово вони твердішають, оскільки змінюють свою будову (волокниста тканина з віком заміщується пластинчастою кістковою).

Хребет у новонароджених також дуже м'який і гнучкий, бо складається із м'якої хрящової тканини і деякий час зберігають зігнуте положення, яке займали в утробі матері. У наступні місяці поступово при лежанні на рівній поверхні хребет випрямляється.

Значно пізніше, коли дитина сидітиме і ходитиме, у хребетному стовпі утворюються фізіологічні згини.

Грудна клітка маленької дитини має бочкоподібну форму, мало розширюється при диханні. Тому дитина першого року життя дихає неглибоко і нерівномірно.

Голова відносно тулуба є великих розмірів, ноги короткі й криві.

Враховуючи недосконалість кісткової тканини дитини раннього віку, слід пам'ятати, що у перші роки життя часто спостерігаються викривлення грудної клітки, грудного відділу хребта, деформація кінцівок. Правильне фізичне виховання може запобігти виникненню відхилень від норми кісткового скелета.

Розвиток зубів тісно пов'язаний з розвитком кісткового скелета. Відхилення у розвитку останнього позначаються і на розвитку зубів (сповільнюється або порушується порядок їх прорізування). Перші молочні зуби з'являються у 6-9 місяців. До 12 місяців повинно прорізатися 6 зубів (4 верхніх і 2 нижніх), у півтора року – 12 (у верхній і нижній щелепах по 4 і по одному корінному зубу з кожного боку у верхній і нижній щелепах), у 2 роки – 16 , у два з половиною – 20 зубів. При затримці прорізування зубів необхідно звертатися до лікаря. Молочні зуби дрібніші, ніж постійні, розміщуються асиметрично, їх краї зазубрені. При жуванні вони вирівнюються і стають на місце. Тому при прорізуванні зубів потрібно примушувати малюка жувати. При цьому зуби укріплюються і стають рівними. У дитини перших двох років життя кількість зубів можна вирахувати за формулою: кількість зубів дорівнює кількості місяців життя мінус 4. Наприклад, 10 місяців – 4-6 зубів.

Дихальні шляхи – ніс, глотка, гортань, трахея, бронхи, легені – у дітей раннього віку ще недостатньо розвинуті, вузькі й дуже збагачені кровоносними судинами. Тому при найменшому інфікуванні їх вірусами і бактеріями може розвинутися тяжке запалення бронхів (бронхіт) або легень (пневмонія).

Серце дитини раннього віку відносно великих розмірів, у новонародженого має шароподібну форму, до року набуває овальної форми, а до шести років стає таким, як у дорослої людини. Частота пульсу і серцевих скорочень у маленьких дітей велика: пульс у новонароджених становить 140 ударів за 1 хв., до року – 120-125, у 2 роки – 110-115, у 3 роки – 105-110. Артеріальний тиск у дітей раннього віку нижчий, ніж у дорослих, оскільки у них просвіт капілярів і артерій більший, ніж у старших дітей. Серцевий м'яз також більш збудливий, що необхідно враховувати при гімнастичних вправах і загартовуванні.

Органи травлення. Ротова порожнина у немовляти відносно мала, язик сильно розвинутий і широкий. У товщі щік добре виражені жирові подушечки, на яснах є валикоподібні потовщення, на слизовій оболонці губ – поперечні складки. Ці особливості допомагають немовляті при смоктанні. Слизова оболонка ротової порожнини дуже тонка, ніжна, багата на кровоносні судини і дуже уразлива. По середній лінії піднебіння видно білі і жовтуваті утворення, схожі на зернятка, – вузлики Бона, які зникають протягом перших тижнів життя. Органи травлення немовляти пристосовані тільки до рідкої їжі. Вони не здатні перетравлювати тверду їжу, тому основним у харчуванні дитини є материнське молоко та його замінники (молочні суміші). Слиновиділення починається з 4-5 місяців (слина містить речовини, що перетравлюють крохмаль), тому підгодовувати раніше цього строку не можна. М'язи шлунка розвинуті слабо, нервова система, що регулює органи травлення, недорозвинута. Внаслідок цього діти перших 2-3 місяців життя нерідко зригують.

Якщо ж зригування часті й супроводжуються втратою маси тіла, необхідно обов'язково звернутися до дільничного педіатра за порадою.

Кишечник немовляти у 6 разів довший за його зріст (у дорослого у 4 рази). Це пояснюється тим, що дитині на 1 кг маси тіла на добу потрібно значно більше їжі. Тому в дитини порівняно більші розміри печінки, де знешкоджуються і затримуються шкідливі для організму речовини, які надходять у загальний потік крові і розносяться по всьому організму.

Загальні особливості нервової системи. Дитина народжується з повністю сформованою нервовою системою. Однак вона, як і всі органи і системи у новонародженого, недосконала і недостатньо диференційована. Головний мозок відносно великий (350-380 г) і становить 10% загальної маси тіла у дорослого – (4-5%), кількість борозенок і звивин великої півкулі мозку така ж, як і у дорослого, проте розвинуті вони ще слабо, кора мало диференційована. Цим пояснюються й особливості нервово психічного розвитку дитини. Тобто вона народжується з генетично закладеними умовними рефлексами (інстинктами – харчовим, смоктальним, ковтальним і фізіологічних відправлень – акт дефекації і сечовипускання). Пізніше, до року, коли відбудеться диференціювання кори головного мозку, виробляється друга сигнальна нервова система (властива тільки людині система узагальненого відображення навколишнього світу у вигляді мови та інших позначень).

Спинний мозок достатньо розвинутий уже при народженні. Вегетативна нервова система, що регулює усі органи і системи організму, до моменту народження вже функціонує, але вона дуже мінлива (лабільна) і легко порушується при впливі сильних подразників (яскраве світло, гучний, різкий звук тощо). Отже, більшість особливостей організму дитини раннього віку свідчать про велику її уразливість до дії надмірних зовнішніх факторів. Це особливо важливо знати, пам'ятати і враховувати молодим батькам при організації догляду і вихованні дитини раннього віку.