Ви на Miymalyuk.com.ua - Казки народів світу
В деякому царстві, в декотрому державстві жили собі дід та баба, і було в них три сини. Найменшого звали Іванком. Жили вони – не ледарювали, цілий день працювали, землю орали та хліб висівали. Рознеслася враз у тому царстві-державстві звістка…
Ішов студент на канікули зі школи додому. Йти довелося густим лісом. Студент заблудив, і ніч захопила його в хащі. Блукав, блукав – ніяк з того лісу не вийде. Нарешті виліз на високе дерево й став роздивлятися на всі боки, чи не побачить узлісся.…
Жив колись у місті Арлі один тесля. Палко любив він своє ремесло, а крім усього іншого, був напрочуд гостинний чоловік. І зайшли якось до нього двоє прочан. Один товстий, з великою бородою, другий – маленький, непоказний. Побачив їх тесля і одразу…
Був собі осел. І, кажуть, мав себе той осел за неабиякого розумника. Одного разу зайшов ішак до саду. Бачить, на деревах яблука висять, а поряд гарбузи достигають. І замислився осел, поглядаючи на гілля дерев та на огудиння з гарбузами. А тоді…
Серед високих гір стояла невелика фортеця. Там, у маленькому будиночку, жила колись одна вдова: чоловік її, як це часто буває серед мешканців фортець, загинув на війні. У тієї вдови було двоє діток: хлопчик і дівчинка. Хлопчика звали Войнічел, а…
Молодий хлопець Жан, щоб заробити на хліб, найнявся якось до багатія пасти худобу. А через три роки вирішив піти з ферми і попросив хазяїна сплатити йому зароблене. Хазяїн вийняв з гаманця і дав Жанові три ліарди. Жан попрощався і пішов куди очі…
Жила собі лисиця. Все життя вона крала по селах кури. А коли на старості знесиліла й не могла більше красти курей, то стала хитрувати. Якось, уставши раненько, лисиця взяла палицю й подалася в село. У селі на тину сидів півень і кукурікав – будив…
З давніх-давен відомо всім, а особливо старим бабусям, які люблять про це оповідати зимовими вечорами біля печі, що на Яна Купала, коли буває найкоротша літня ніч, у лісі зацвітає папороть. Хто ту квітку знайде, зірве й сховає, матиме щастя на все…
Гладка польова миша завітала в гості до хатньої та й питає: – І чого ти, сестро, така дрібна та худа? Таж у хаті і така їжа, й така, либонь, не раз і смачненьким поласуєш. А я, бідна, самим зерном давлюся, та й того нема вдосталь, а бач, таки…
У далеких Ніольських горах, де так рідко йдуть дощі, де каміння від спеки розсипається на порох, а земля тужавіє і стає неначе кремінь, тулились до схилів убогі хати невеличкого села. Люди в ньому хоч і багато працювали, та жили убого. Якби вони так…