Ви на Miymalyuk.com.ua - Казки

     


Коза-дереза

Казки:Українські народні (Коза-дереза)

Був собі дід та баба, і в них було дві дочки: одна Горпинка, а друга Кулинка. Поїхав дід на ярмарок та й купив козу. Привів її додому, та й загадав старшій дочці тую козу пасти. От Горпина пасе козу та й пасе цілий день, а ввечері напоїла та й жене додому. Тільки до воріт стала доганяти, а вже стоїть дід на воротях у червоних чоботях та й питає козу:

- 5355

Мишача рада

Казки:Українські народні (Мишача рада)

В одній хаті здох котик. Між мишами настала велика радість, бо гадали, що вже тепер їм безпечніше буде.

Недовго тішились – господиня придбала собі другого кота. Цей зараз забрався до мишей; котру зловить – то й задушить! Настав великий переполох між мишами.

– Новий кіт! Новий кіт! – закричали гуртом. – Треба його скоріше позбутися, бо ні одна з нас не лишиться живою.

- 5491

Іван Богданець

Казки:Українські народні (Іван Богданець)

В одному царстві, в одному государстві жив багатий мужик, і не мав од роду він дітей. Почали вони вдвох з жінкою Бога молити – і дав їм Бог сина. От як вродився в них син, то охрестили його і дали ім’я Іван Богданець. Бог дав – і Богданцем назвали його. Не росте він по роках, а росте по годинах, так росте, як з води йде. За вісімнадцять годин, як за вісімнадцять років виріс.

- 5108

Красносвіт

Казки:Українські народні (Красносвіт)

Був чоловік такий, що не мав дітей. Ішов він якось вдосвіта та й знайшов яєчко в корчі. Узяв те яєчко, поклав у пазуху та так втішився ним, як не знати чим.

Прийшов додому і каже жінці:

– Жінко, яке я яєчко гарне знайшов!

А жінка каже:

- 5482

Три сестри

Казки:Українські народні (Три сестри)

Був собі цар, і мав той цар одного тільки сина. Як виріс царевич та прийшла пора його женити, цар і послав гінців по всьому царству пошукати царевичеві наречену. Поїхали гінці; два роки провештались, бо царство було дуже велике, та й знайшли три сестри, одна в одну, та такі гарні, що кращих на всьому світі не знайти. Поїхав цар із царевичем подивитися на тих сестер; глянули – справді, як одна, не знає царевич, яку з них і брати за себе.

От цар йому й каже:

- 5067

Про богатиря Буха Копитовича

Казки:Українські народні (Про богатиря Буха Копитовича)

Був собі купець, а в нього дочка. За кучера був у нього чоловік, а ім’я йому Копито. І любилася та дівчина з тим Копитом – з кучером. Любила вона його довго-недовго, згодом народила сина і сховала його, щоб мати або батько не дізнались, а сама лежить хвора. Вночі, як старі вже поснули, запріг Копито коней у коляску, взяли дитину та й поїхали вони в степ. Верст за сімдесят від’їхали. Тоді вона взяла хлопчика, кинула в траву, а він так і бухнув. От вона й сказала:

- 5433

Казка про королевича та залізного вовка

Казки:Українські народні (Казка про королевича та залізного вовка)

Були собі король з королевою, і мали вони єдиного сина, малого королевича. От одного разу поїхав король полювати та й надибав у лісі вовка, та не звичайного вовка, а залізного, такого, що ніколи ніхто не бачив. Упіймав король із своїми ловцями того вовка і привіз додому.

Замкнув вовка до льоху і каже королеві:

- 5429

Як курочка півника врятувала

Казки:Українські народні (Як курочка півника врятувала)

Жили собі курочка з півником. Курочка яєчка несла, а півник зернятка збирав та курочку годував.

От якось знайшов він великий біб. «Ну, – подумав півник, – його курочка не проковтне, з’їм його сам».

Дзьобнув і вдавився. Впав півник, не дихає. Побачила курочка, підбігла, злякалася і питає:

- 6130

Іван Голик і його брат

Казки:Українські народні (Іван Голик і його брат)

Десь у тридев’ятому царстві, в тридесятому державстві жили ,собі князь із княгинею, і були в них два сини.

Одного разу князь покликав обох синів і пішов з ними до моря прогулятися. Ідуть берегом, а на березі стоїть три дуби. Глянув на них князь і питає старшого сина:

– Сину мій любий, що б ти з цих трьох дубів зробив?

- 5140

Де взялися запорожці

Казки:Українські народні (Де взялися запорожці)

Один богатир та поїхав у дорогу. Виїхав у дикий степ, дивиться – лежить над дорогою голова, така розкішна та красива: видно, якийсь вояка поліг у бою з іншим. Під’їхав до неї богатир та й каже:

– Ех, воювала ти, буйна, воювала, та й довоювалася!..

– Ні, – каже, – воювала я та й ще воюватиму!

– А, – каже подорожній, – так ти он яка...

- 5144