Ви на Miymalyuk.com.ua - Брати наші менші

Зайчик

(Український народ)

– Зайчику, зайчику,
Де ти бував? –
У березовім гайочку
На зеленому горбочку
Квіточки зривав.
– А кого ти, зайчику,
Там зустрічав?
– Співучого соловейка
На калиновім гіллі
Та знайому лисоньку
У старій норі.

Мала білочка

(Український народ)

По ліщині скаче,
Білі горішки
У торбинку пряче:
Плаксивим дітям
Дала по лушпинці,
А чемним дітям
Те, що в серединці.

Польова мишка

(К. Перелісна)

Жила руда мишка у полі.
Житечка мала доволі.
Зерно по зернині тягала,
У нірку глибоку ховала.
Не боялась мишка нікого.
Назбирала пуху м'якого.
Настелила у нірці перинку,
Щоб було де спати узимку.

Їжачки

(Т. Коломієць)

Два веселі їжаки
Накололи на голки
Всі листки
І сказали: - Ми кущі,
Золоті у нас плащі
На дощі.

Два веселі їжаки
Накололи на голки
Всі грибки
І сказали:
- Ми пеньки,
Наросли у нас грибки,
Як горбки.

Білочка

(Г. Демченко)

Де ти, білочко, живеш?
Що ти, білочко, гризеш?
- У зеленому ліску,
У дуплі, у соснячку.
Я гризу горішки,
І гриби, і шишки.

А в морози люті-злі
Ти не мерзнеш у дуплі?
- Мене добре зігріва
Моя шубка хутрова.
І тому зимові дні
Мені зовсім не страшні.

Білочка

(А. Качан)

Білка в лісі стриб та стриб
І знайшла великий гриб.
А додому принесла –
Гриб не влазить до дупла.
Довелося білочці
Гриб сушить на гілочці.

Білочка

(Г. Бойко)

Хвіст трубою, спритні ніжки –
Плиг із гілки на сучок!
Носить білочка горішки
В золотий свій сундучок.
В неї очі, мов горішки,
Кожушина хутряна,
Гострі вушка, наче ріжки,
У дуплі живе вона.

Ведмідь

(А. Гринько)

Буркотливий,вайлуватий
Ходить лісом дід кудлатий.
Одягнеться в кожушину,
Мед шукає і ожину.

Літом любить полювати,
Взимку – у барлозі спати.
Як зачує він весну,
Прокидається од сну.

Жайворонок

(Р. Юзва)

В небі чистому, під сонечком
Все хтось дзвонить срібним дзвоничком:
Дзень-дзень, дзень-дзень
Славить він погожий день.
Може, чули навесні
Того дзвоника пісні?

Кулик

(О. Пархоменко)

Невеличкий, з кулачок,
Жив в болоті куличок.
Хоч болотечко мале,
Куличку жилось не зле.

Він хвалив його, як міг,
Бо струмок з болота біг,
А відомо: із струмка
Починається ріка!

Бусол

(А. Підлужний)

Ходить бусол по болоті
В чобітках у позолоті.
Крила чорні, як у галки,
Довгий ніс, немов цурпалки.
Він не просто на болоті,
А в турботі, на роботі.
Поки дітки не літають,
Самі їжі не шукають,
Він за них цю справу робить,
На сніданок жабок ловить.

Чапля

(К. Переліска)

Диба чапля по болоту:
Чап-чалап! Чап-чалап!
Поглядає, чи немає
Де малих зелених жаб.
Враз пригнулась,
Дзьоб розкрила,
Щоб одразу ухопить,
А з-під ніг у неї жабка –
Стриб! І зникла в одну мить!