Ви на Miymalyuk.com.ua - Брати наші менші

Лисиця

(М Гончаров)

Хто такий, хто такий
Лине в спокій лісовий?
То руда летить лисиця
Крізь кущі, немов жар-птиця.
Ми злякалися на мить –
Нас не дума підпалить?

Вовк

(В. Гринько)

Ходить хмуро між дубами,
Хижо клацає зубами.
Весь, як є, - жорстока лють,
Очі так її і ллють.
Зачаївся і примовк.
Грізний звір цей, звісно, вовк.

Чому заєць косоокий

(П. Ребро)

Заєць їсти схоче,
То недовго дума –
У город заскоче
І капусту хрума.

Хрума і навколо
Скоса поглядає:
Чи нема нікого,
Чи не йде хазяїн?

Він в гаю гуляє,
П'є з трави росицю.
Скоса поглядає:
Чи не йде лисиця?

А гризе морквину –
Також зирка в боки!..
Ось чому став нині
Зайчик косооким.

Бідні зайчики

(К. Перелісна)

По дорозі зайчик скаче.
Сніг глибокий – зайчик плаче.
Змерз він дуже і тремтить,
І не знає, що робить.
Де спочити? Де присісти?
Де знайти чогось поїсти?
Треба швидше у лісок,
Де стоїть старий пеньок,
Сніг скоріше розгребти,
Корінець якийсь знайти
Чи кору собі поїсти.
Ой, як хоче зайчик їсти.

Ластівка

(М. Удовиченко)

Ластівки немає.
Відлетіла вже.
Десь її стрічає
Сонечко чуже.
Хоч воно і гріє,
Та на чужині.
Ластівка марніє,
Не співа пісні.
Щастя для пташини
Там, де в'є гніздо,
Там, де батьківщина,
Хоч земель є сто.

Сорока

(Г. Бойко)

Строката сорока
Веселої вдачі.
В садку білобока
Навприсядки скаче.
Смішні побрехеньки
Сорока стрекоче,
Гусак молоденький
Ґелгоче-регоче:
- Ґа! Ґа-ґа-ґа!

Сорока

(К. Перелісна)

Довгохвоста, білобока,
На тину сидить сорока,
Поглядає до воріт –
Рибку там смакує кіт.
До голівки вже доїв!
- Хоч би це мені лишив!
Пурх! Сорока із тинка,
За голівку й до садка!

Горобчики

(Г. Бойко)

В зимові дні на стовпчиках,
На вітах, на дахах
Сидять малі горобчики
У сірих піджачках.
Сидіти б їм під стріхами,
Чекати б їм тепла,
Та жаль, що всюди віхола
Поживу замела.
Сніги, мов білі килими,
І долі ні зерна.
Я хліба накришила їм,
Посипала пшона.
Горобчики наїлися
І, наче у теплінь,
Всі радо розлетілися.
Цвіпінь-цвірінь-цвірінь.

У зимовий час

(I. Величко)

У скрутний зимовий час
Залишаються у нас
Дятел, ворон, горобець,
Галка, щиглик і норець,
Омелюха і сорока,
Гамірлива білобока,
Та синички з снігурами,
Та вівсянки з шишкарями.
Серед розсипу снігів
Чути їхній мужній спів.

Індик загордився

(В. Паронова)

Індик загордився.
Індик нарядився:
Комірець шовковий,
Різнокольоровий.
Індик пір'я розпушив,
Хвостик віялом розкрив,
І ґелґоче – просто сміх!
Думає, він краще всіх.

Індикові коралі

(А. Григорук)

А ви чули, а ви знали,
Що в індика є коралі?
Тих коралів у індика
Низка он яка велика!
- Ґел-гел-ґел! – кричить індик,
Без коралів я не звик.

Качка

(В. Паронова)

Качка перевальцем йде,
Каченят своїх веде
І покрякує тихенько:
- Не губіться, йдіть скоренько!
А маленькі каченята
Йдуть точнісінько, як мати:
З боку в бік гойдаються,
Ніби колисаються.
Йдуть на ряску на ставок.
Качка перша в воду – скок!
А слідом малята,
Жовті каченята.