Ви на Miymalyuk.com.ua - Вірші

     


Ластівка

Ластівки немає.
Відлетіла вже.
Десь її стрічає
Сонечко чуже.
Хоч воно і гріє,
Та на чужині.
Ластівка марніє,
Не співа пісні.
Щастя для пташини
Там, де в'є гніздо,
Там, де батьківщина,
Хоч земель є сто.

Сорока

Строката сорока
Веселої вдачі.
В садку білобока
Навприсядки скаче.
Смішні побрехеньки
Сорока стрекоче,
Гусак молоденький
Ґелгоче-регоче:
- Ґа! Ґа-ґа-ґа!

Сорока

Довгохвоста, білобока,
На тину сидить сорока,
Поглядає до воріт –
Рибку там смакує кіт.
До голівки вже доїв!
- Хоч би це мені лишив!
Пурх! Сорока із тинка,
За голівку й до садка!

Горобчики

В зимові дні на стовпчиках,
На вітах, на дахах
Сидять малі горобчики
У сірих піджачках.
Сидіти б їм під стріхами,
Чекати б їм тепла,
Та жаль, що всюди віхола
Поживу замела.
Сніги, мов білі килими,
І долі ні зерна.
Я хліба накришила їм,
Посипала пшона.
Горобчики наїлися
І, наче у теплінь,
Всі радо розлетілися.
Цвіпінь-цвірінь-цвірінь.

У зимовий час

У скрутний зимовий час
Залишаються у нас
Дятел, ворон, горобець,
Галка, щиглик і норець,
Омелюха і сорока,
Гамірлива білобока,
Та синички з снігурами,
Та вівсянки з шишкарями.
Серед розсипу снігів
Чути їхній мужній спів.

Індик загордився

Індик загордився.
Індик нарядився:
Комірець шовковий,
Різнокольоровий.
Індик пір'я розпушив,
Хвостик віялом розкрив,
І ґелґоче – просто сміх!
Думає, він краще всіх.

Індикові коралі

А ви чули, а ви знали,
Що в індика є коралі?
Тих коралів у індика
Низка он яка велика!
- Ґел-гел-ґел! – кричить індик,
Без коралів я не звик.

Качка

Качка перевальцем йде,
Каченят своїх веде
І покрякує тихенько:
- Не губіться, йдіть скоренько!
А маленькі каченята
Йдуть точнісінько, як мати:
З боку в бік гойдаються,
Ніби колисаються.
Йдуть на ряску на ставок.
Качка перша в воду – скок!
А слідом малята,
Жовті каченята.

Квочка

На подвір'ї ходять кури,
За курми – курча понуре.
Позира на всіх впівочка,
Та не зна, котра з них квочка. - Ну ж бо налетять ворони –
Де ж шукати оборони?
А як рине дощ із громом?
Хто для мене стане домом?
Хто мене сховає в пір'я,
В тепле пір'я-розчепір'я? Раптом чує: «Кво-кво-кво!
Хто там змокло – кло-кло-кло?
Я хоч вас аж двадцять маю –
Всіх під крила заховаю!»

Відкриваю таємницю

Всім відкрию таємницю:
Вдома є у нас жар-птиця.
Ця жар-птиця пір'я має,
Що на все подвір'я сяє.
А на сонці аж іскриться...
Це наш півень, не жар-птиця.

Півень

Є в бабусі гарний півник,
Голосочок має срібний.
Прокидається він рано,
Кукурікає старанно:
- Ку-ку-рі-ку! Встаньте, люди!
День сьогодні гарний буде!
Півень із курми гуляє,
Від біди оберігає.
Він розшукує жучків,
Тягне з нірки черв'ячків,
Віддає малим курчатам,
Бо в родині він за тата.

Півень-співень

Півень-співень
Гребінь-скребінь
Носить гордо, мов корону,
Ходить боком,
Вадить оком,
Чи відчинить хто комору.
Півень-співень
Добре знає:
Є в коморі все на світі,
Що врожаєм
Дозріває
На ланах у щедрім літі.

Бджілка

Бджілка літає
Серед квіток,
В вулик збирає
Добрий медок.
Ой і солодкий
Сік у квіток,
Дасть досхочу нам
Меду дідок.
Скаже: «Жалійте,
Діти, бджілок.
Носять вони нам
Гарний медок».

Мурашина сім'я

Всі мурашки роботящі,
Серед них нема ледачих.
Цілий день вони працюють
І мурашник свій будують –
Не для себе, для родини,
Для всієї мурашини.
У сім'ї розподіл праці.
Матка їх сидить у хатці,
Справно яйця відкладає.
Няньки яйця доглядають.
А мурашки-вояки
Сторожують залюбки,
Всіх чужинців відганяють.
Підійди-но – покусають!
Будівельники будують.
Кухарі усіх годують.
Дружна, сильна їх родина –
Гарний приклад для людини.

Хто це?

Щось на кухню залетіло
І на стіл відразу сіло,
Дозволу не запитало,
Над тарілками кружляло,
Впало в чашку із кефіром,
Повзало у мисці з сиром,
Куштувало пиріжки,
Цукор, каву та вершки.
Скажем: «Киш!» Воно не слуха.
Це нахабна чорна муха.

Бабка

Мов химерний літачок,
Сіла бабка на сучок.
Цілий день вона літала
Край ріки біля дворів.
Скільки мошок поковтала,
Скільки з'їла комарів!