Ви на Miymalyuk.com.ua - Все, що серцю близько

Солодка земля

(В. Коломієць)

Стежинка босоніж біжить
Левадою в городи...
Як любо тут, як славно жить
Серед цієї вроди.

Кохаю край наш дорогий,
Що зветься Україна.
Вітчизні хочу я своїй
Зрости достойним сином.

Є в світі зваби немалі,
Цікава стежка кожна...
Але до рідної землі
Збайдужіти не можна.

Люби, шануй, піднось до зір
Її пісні і мову.
Нема солодшої, повір,
За неї пречудову.

Батьківщина

(А. Камінчук)

Он повзе мурашка,
Он хлюпоче річка.
Не зривай ромашку,
Не топчи травичку.

В зелені діброва,
В китицях ліщини.
Глянь, яка чудова,
Наша Україна.

Журавлі над лугом
Линуть рівним клином.
Будь природі другом,
Батьківщині сином.

Я все люблю

(М. Сингаївський)

Я все люблю в своїм краю:
Криницю, звідки воду п'ю,
Та повні гомону ліси,
Та дзвони срібної роси.

Я все люблю в своїм краю:
Ось під веселкою стою,
Ось дощ веселий напоїв
Тужавий колос рідних нив.

Я все люблю в своїм краю:
Найбільше – матінку свою,
Ласкаву, рідну і єдину...
Люблю, як сонце, Батьківщину.

Це моя Україна

(А. Камінчук)

Зацвітає калина,
Зеленіє ліщина,
Степом котиться диво-луна,
Це моя Україна,
Це моя батьківщина,
Що, як тато і мама, одна.

З тобою

(П. Осадчук)

Послухай, як струмок дзвенить,
Як гомонить ліщина.
З тобою всюди, кожну мить
Говорить Україна.

Послухай, як трава росте,
Напоєна дощами,
І як веде розмову степ
З тобою колосками.

Послухай, як вода шумить –
Дніпро до моря лине, –
З тобою всюди, кожну мить
Говорить Україна.

Пісня про Україну

(М. Гринчук)

Дівчина-калина
В білому віночку
Вийшла із хатини,
Стала на горбочку.

А як заспівала
Солов'їно-дзвінко –
В лісі розстелила
Килими з барвінку.

Золотила ниву,
Голубила небо,
Дітвору щасливу
Кликала до себе.

Кличе всіх щоднини
До краси і згоди
Пісня України,
Що єдна народи.

Наша столиця

(А. Камінчук)

Чудовий день. Ясна пора.
Легенький вітерець повіяв.
На кручах сивого Дніпра
Стоїть столиця наша – Київ.
Квітує свічами каштан,
На храмах грає позолота.
Ось Володимир, ось Богдан,
Он сяють Золоті ворота.
Летить у небі голуб-птах,
Над ним хмарки, немов пір'їни
Тріпоче синьо жовтий стяг,
Як вільне серце України.

Тризуб

(В. Паронова)

Наш герб – тризуб. У ньому сила

Отця небесного і сина.
Уважно придивись до нього –
На Духа схожий він Святого,
Що голубом злетів з небес
І у людських серцях воскрес.
Тризуб, немов сім'я єдина,
Де тато, мама і дитина
Живуть у мирі і любові
На Україні вольній, новій.

Наш прапор

(О. Олесь)

Синій, як море, як день, золоти
З неба і сонця наш прапор ясний.
Рідний наш прапор високо несім!
Хай він, уславлений, квітне усім!
Гляньте, на ньому волошки цвітуть,
Гляньте, жита в ньому золото ллють.
З жита й волошок наш прапор ясний.
З неба і сонця, як день весняний.

Гімн

(Н. Поклад)

Слова високі,
Мелодія врочиста,
Державний гімн
Ми знаємо усі.
Для кожного села,
Містечка, міста –
Це клич один
З мільйонів голосів.
Це наша клятва,
Заповідь священна,
Хай чують друзі й вороги,
Що Україна вічна,
Незнищенна,
Від неї ясне світло навкруги.

Мати

(Д. Павличко)

Перше слово – Мати,
Друге – Україна.
Так учився розмовляти
Я, мала дитина.

Кожне слово пахне,
Мов листочок м'яти.
Та, мов квітка з короваю,
Пахне слово «Мати».

Кожне слово світить
Гранями рубіна,
Але сяє, наче сонце,
Слово «Україна».

Рідне

(Я. Скидан)

Україна – рідний край,
Рідне поле, зелен гай,
Рідне місто й рідна хата,
Рідне небо й рідна мати.