Ви на Miymalyuk.com.ua - Все, що серцю близько

Дідух

(В. Слапчук)

Сніг всміхається – Різдво.
Я радію й тато.
Несемо ми з ним удвох
Дідуха до хати.
Наш дідух – із жита сніп.
Зв'язаний з обжинків.
Є він в хаті – буде хліб,
Будуть добрі вчинки.

Зима. Різдво

(І. Франко)

Ми ялинку прикрашали,
З кухні пахли пироги.
Свічечки на гілки стали
Аж до зіроньки з фольги!

Сніг пушинками кружляє,
Біле міряє шитво.
Раз на рік таке буває:
Свято! Сніг! Зима! Різдво.

Різдво Христове

(Н. Куфко)

Різдво Христове – свято в домі,
Чудові страви на столі,
Зібрались друзі і знайомі
В сімейнім колі у теплі.

Ялиночка, красуня пишна,
Гойдає на своїх гілках
Казкові іграшки розкішні:
Там півник, рибка, заєць, птах.

Неначе дощик, нитки в'ються,
У світлі виграють сріблом...
А в кульках весело сміються
Усі, хто з нами за столом.

Хай хмара віє снігом рясно,
Зима в гілках плете шитво...
Нам в домі затишно й прекрасно,
Ми всі святкуємо Різдво!

Лист до Миколая

(В. Паронова)

Любий Отче Миколаю,
Ти усе про мене знаєш.
З висоти небес спустися,
Серця лагідно торкнися,
Освяти його Любов'ю,
Подаруй душі здоров'я.
Буду чемна і слухняна,
Все робитиму старанно.
Хочу, Отче, як і Ти,
Мир і Радість всім нести.

Миколай

(В. Паронова)

Ти сьогодні швидше спать лягай,
Бо приїде в гості Миколай.
Бачиш, перша зіронька горить –
То вже Миколай до нас спішить.

В нього коні білі, наче сніг,
Борода сивенька аж до ніг,
У сріблясті саночки сіда
І за вітром в'ється борода.

Миколай про діток знає все,
Подарунки кожному несе,
Має для дитячих подушок
Подарунків повно – аж мішок!

На свято

(М. Пономаренко)

Я Святого Миколая,
Дуже-дуже добре знаю.
Він на свято в чобіток
Для слухняних діточок
Має у своїй торбинці
Найприємніші гостинці.

Зустріч

(В. Паронова)

З нетерпінням я чекаю –
Нині свято Миколая.
Як надворі стане темно,
Він приходить потаємно.

Ще ніхто його не бачив,
Та у ліжечка дитячі
Він кладе під подушки
Подарунки і книжки.

Хочу я побачить чудо
І сьогодні спать не буду.
Довго-довго я не спав:
Все чекав, чекав, чекав...

Починаю вже дрімати...
Миколай зайшов в кімнату,
Він схилився наді мною
І лоскоче бородою.

Щось тихесенько шепоче.
Хочу я відкрити очі,
Та не можу, мабуть, сплю.
Миколая я люблю!

Святий Миколай

(А. Курдидик)

Ліс. Доріжка біла в полі.
При дорозі, як бабусі,
Верби бідні – сонні, голі,
Казку шепчуть завірюсі.

Мати випрядає пряжу.
На печі дід плечі гріє,
Він нам казочку розкаже
Про царевича і змія.

За хатами, де смереки,
Виє вітер срібнодзвонно,
Їде, їде хтось здалека
На санчатах пароконно.

І смереки шепчуть: «Їде!»
Каганець стрибнув угору.
-– Мамо! Тату! Діду, діду!
Хтось вже стукає знадвору!

І смереки за хатами,
І тополі – де стодола:
Їде, їде саночками
До дітей Святий Микола.