Ви на Miymalyuk.com.ua - Навчання та відпочинок

Так чи ні

(В. Верховень)

Зранку борються в мені
Два бажання: так чи ні.
Уставати з ліжка
Чи полежать трішки?
Перше каже: так!
Виростеш, козак.
Друге каже: ні!
Ти ростеш – у сні.
Що ж мені робити?
Як їх помирити?

Помічник

(В. Кравчук)

В дитсадочку запитали
На заняттях нас,
Чи батькам допомагали
Ми у вільний час.
Відповісти дуже раді
Всі помічники:
- Прибирав я у кімнаті!
- Я полив квітки!
А коли улігся гамір,
Наш Мишко сказав:
- Підмести хотіла мама –
Віник я подав.

Подушка

(М. Бабка)

Яка ж сонна ти, подушка!
Чом моє тримаєш вушко?

Подивися у вікно –
День гуляє вже давно,

І промінчик у вікні
Посміхається мені.

Тихо шепче: «Годі спати,
Вже пора тобі вставати!»

Ну ж, любесенька подушко,
Відпусти скоріше вушко.

Кури насміхаються

(А. Качан)

Наш малий Іванко
Вранці не вмивається.
З нього біля ґанку
Кури насміхаються.

А чому з Іванка
Кури насміхаються?
Бо вони щоранку
У піску купаються.

Звідки хвороби

(Т. Лисенко)

Звідки взялися хвороби?
Їх створили злі мікроби.

Це – маленькі злодіяки,
Хулігани, розбишаки,

Що живуть усюди,
Де є повно бруду:

У болоті і грязюці,
У смітті та у пилюці,

Під брудними нігтями,
Пазурами й кігтями.

Той, хто руки не помиє,
Їх ковтне і захворіє.

І тому, малята,
Слід вам пам'ятати:

Будете вмиватися,
Митися, купатися,

Повтікають злі мікроби,
Разом з ними – всі хвороби!

Хто це розказав

(Г. Малик)

Хто це, хто це розказав,
Що в калюжу Боря впав?

- Горобці, то ви сказали?
- Ми в сусідній двір літали.

- Котик Мурчик, ти сказав?
- Я по даху мандрував.

- Песик, може, ти сказав?
- Я сніданок доїдав!

Котик мамі не казав.
Песик мамі не казав,

Не казали горобці –
Все розповіли... штанці!

Бруднуля

(Г. Бойко)

Шапочка у глині,
Сажа на коліні,
Пальчики зелені,
Плаття у смажені.
У смажені навіть ніс,
На щоках сліди від сліз.
Отака Гануля,
Дівчинка-бруднуля.

Ранком вона встала –
Постіль не прибрала.
І надула губки:
Нащо чистить зубки? –
Умивалась нашвидку:
Бруд увесь на рушнику.
Отака Гануля,
Дівчинка-бруднуля.

Після дощику в дворі
Любо гратись дітворі.
Всі такі гарненькі,
Всі такі чистенькі.
Тільки де Гануля,
Дівчинка-бруднуля?

Вся замурзана, брудна,
Неохайна дуже –
Подивіться: ось вона
Влізла у калюжу.

Як у вашім дитсадку
Ви зустрінете таку,
То скажіть їй хором:
- Сором!
Сором!
Сором!

Два лікарі

(П. Гребенюк)

Вели розмову два дружки:
- Я хочу лікувать книжки.
Візьму я клей, візьму папір,
І стану лікарем, повір.

- Я лікар теж – тобі скажу,
Та все роблю без клею.
Я просто книжку бережу,
Дружити вмію з нею.

Полікую книжку

(В. Багірова)

Плаче книжка нишком,
Захворіла книжка –
Нерозумні малюки
Їй обшарпали боки.
Ви не плачте, люба книжко,
Полікую я вас трішки.
Попідклеюю вам рани,
Хай боліти перестане.
Вже й обгорточка готова!
Буде книжечка здорова.

Не брудни книжки!

(Г. Чорнобицька)

Це була чистенька книжка,
А тепер брудна вже стала.
Може киця, може мишка
Уночі її читала.
Чуєш, кицю, чуєш, мишко,
Не годиться так робити!
Як читати хочеш книжку,
Спершу лапки слід помити.

Про книжку

(М. Пригара)

Книжка скаржилась Мар'яні:
- Я у тебе не в пошані.
Звідкіля це на мені
Плями сині та масні?

Подивися, от сторінка:
Намальована хатинка,
Під хатинкою маля,
І написано: «Це я!».

А за дві сторінки далі –
Різні звірі небувалі:
Сині, жовті та рябі,
Що й не снилися тобі.

Люди кажуть: - Ой, чия ти?!
Як тебе тепер читати?
Скільки ми читали книг,
А не бачили таких.

Вічна подруга

(Л. Глібов)

Бачить – не бачить,
Чути – не чує,
Мовчки говорить,
Добре мудрує.
Часом захоче –
Правил навчає,
Часом жартує,
Всіх звеселяє.
Люба розмово, -
Будемо діти
З нею довіку
Жити-дружити!
Хто ж то такая
В світі щаслива?
Стану в пригоді:
Річ коротенька –
Книжка та й годі.