Ви на Miymalyuk.com.ua - Навчання та повчання

Письменна Зіна

(І. Блажкевич)

Я вже знаю, як писати
Дід, бабуся, мама, тато.
А до книжки як візьмуся,
То ще більше слів навчуся.

Перше вересня

(Н. Забіла)

Жовтіє листя на тополі.
Летять у синяві хмарки.
Відкриті навстіж двері в школі –
Ідуть до школи першачки.

З гілок тополь злітає листя,
Кружляє й падає до ніг.
Уперше діти урочисто
Переступають цей поріг.

Школярик

(В. Скомаровський)

Це не вигадка, не казка,
Що віднині я школярик.
Ось портфелик мій, будь ласка
А в портфелику – букварик.
Є в портфелі акварелі,
І щоденник поряд з ними.
Лиш оцінок ще немає
У щоденнику й журналі,
Хоч сестричка вже питає,
Чи приніс дванадцять балів.

Дзвоники

(А. Камінчук)

Глянь: відвозять коники
Літечко від нас.
Дзвонять в лузі дзвоники:
- Вже до школи час! –
Зупиню я коників,
Вийду на росу
І найкращих дзвоників
В школу принесу.

Школа

(Д. Павличко)

Наче вулик, наша школа.
Вся гуде вона, як рій.
І здається, що довкола
Розквітають квіти мрій.
Бігають, сміються діти,
Та – лиш дзвоник задзвенить
Стане тихо, ніби в квіти
Поховались бджоли вмить.

До школи

(Г. Бойко)

Мама черепаха
В серпні перший раз
Проводжала сина
В школу в перший клас.
А чому це в серпні?
Ясно нам чому:
Щоб не запізнитись
На урок йому.

Кошеня

(П. Воронько)

Засмутилось кошеня –
Треба в школу йти щодня.
І прикинулось умить,
Що у нього хвіст болить.

Довго думав баранець
І промовив, як мудрець:
- Це хвороба не проста,
Треба різати хвоста.

Кошеня кричить: «Ніколи!
Краще я піду до школи!»

Вітер не знає абетки

(М. Сулима)

Невсидючий вітер
Знає кілька літер.
Залетить в трубу –
Скаже: бу-бу-бу.
Прилетить до комишу –
Тільки й скаже: шу-шу-шу.
А оце чомусь мовчить –
Мабуть, решту літер вчить.

Грамотій

(О. Орач)

- Ти в нас грамотний такий! –
Хвалить мене мама. –
Тільки хто ж чита книжки
Догори ногами?

Книжку я кручу – дива!
Не збагну нічого –
Де у книжки голова?
Де у книжки ноги?