Ви на Miymalyuk.com.ua - Гуморески

Про пам’ять

(Степан Гриценко)

Всім відомо, що у нас
Пам’ять – просто вищий клас!
Прочитаємо лиш вірша
І повторимо ураз:

«Їхав Ваня на коні,
Вів собачку по стерні,
А в цей час якраз бабуся
Мила фікус на вікні».

- я завжди всім говорю,
Що ніколи не зубрю,
Що історію про Ваню
Дуже легко повторю:

«Їхав Ваня на вікні,
Вів собачку по стерні, А в цей час зелений фікус
Мив бабусю на коні».

- Ну, який же ти дивак,
Тільки хвастатись мастак!
Краще ти мене послухай,
А було усе отак:

«Їхав фікус на коні,
Вів бабусю по стерні,
А знайома нам собачка
Мила Ваню на вікні».

Знайомі

(Степан Гриценко)

lдуть бульваром внучка i бабуся.
Назустрiч їм – з КОВIНЬКОЮ старик.
Як тiльки порівнявся, то Катруся
Вмить показала стрiчному язик.
- Не можна з дiдусем так жартувати!
Biн же чужий, а ти – язик йому,
-Бабуся стала внучцi дорiкати,
-Чому ти так поводишся? Чому?
- Biн полюбляє це! – сміється внучка,
-То, бабцю, лiкар наш, дiдусь Лука.
У дитсадку бере мене на ручки
І просить: покажи-но язичка.

Міський хлопець

(Степан Гриценко)

В село Теряшку з міста до бабусi
Iз мамою прибув малий Сашко.
Цiкаво там: свиня, корова, гуси …
3 дiйнички бабця цiдить молоко.
- Пий молочко,- прохає бабця Зiна,
Тобi я в чашку налила свою.
- Я п’ю, бабусю, тiльки з магазину,
А отаке … з корови … я не п’ю!

Надобранiч

(Степан Гриценко)

Набридлу казку, ось уже два роки,
Чита Катрусі баба перед сном:
« … І от, дiждавшись вечора, з протоки
До щуки в гості припливас сом …
Надула враз Катруся губенята,
Ображено вона скривила рот:
- Бабусю, нiж старі казки читати,
То краще б розказала анекдот.

Схожість

(Степан Гриценко)

До малодих батьків зайшла сусідка:
- Іванко ваш – ну, вилитий татусь!
Такий же носик, щічки і борідка …
- Можливо, – татко радо усміхнувсь.
- А от і ні! .. – малесенька Катруся
Й собі з куточка голос підійма.
Іванко схожий більше на бабусю,
Бо в нього в роті теж зубів нема!

Подарунок

(Степан Гриценко)

Мамі в день народження додому
В подарунок фен приніс татусь.
Роздививсь його маленький Рома
І на кухню до матусі – шусть.
- Мамочко! Іди скоріш в кімнату,
Радий хлопчик їй секрет відкрив,
-Подивися, там для тебе тато
Пилосос на голову купив!

Що буде в Андріяна?

(Степан Гриценко)

Гуляючи в дворі,
Сказав Климко сестрі:
- Ану не будь ледача
І розв’яжи задачу:
Степан та Андріян
Ходили на баштан.
Недовго там були,
Сім динь собі взяли.

Дві дині з’їв Степан,
А решту – Андріян.
Що буде в Андріяна?
Подумай-но як слід …
Сестричка хитрувато
Поглянула на брата:
- В жаднюги Андріяна
Болітиме живіт!

Хто старший?

(Степан Гриценко)

Забіг увечері до хати
Знадвору збуджений Юрко,
у матері почав питати:
- Хто старший – я чи кіт Мурко?
- Звичайно, ти! – говорить мама.
- А як же так, скажи мені, -
Малий ніяк не дійде тями,
Мурко вусатий, а я ні?.

Чому сміються кури

(Степан Гриценко)

-Чом такі бруднючі
Руки в тебе, Климе?
-А тому, що нині
Я вмивався ними …

Знов не мивши ноги
Ти вмостився спати!
Як тобі не сором? –
Дорікає мати.

Клим же рота кривить,
Пхинькає із ліжка:
-Нащо ноги мити,
Я ж лежу в панчішках.

Дуже Клим лінивий
Митися не хоче.
- Ой ти, за-мур-зур-ра!
Кіт йому муркоче.
І сміються діти,
І сміються кури-
Геть усі сміються
З Клима-замазури.

Потрібний майстер

(Степан Гриценко)

Підійшла до мами
Ліда – щебетуха:
- Вередує лялька!
Вже мене не слуха …
Скільки не просила,
Мов не чує Ната.
Навіть і не дума
Очі відкривати!

Мама – доні: – Завтра
Понесем до діда,
Він відремонтує …
- Добре! – каже Ліда,
Хай відремонтує
І мене, як схоче,
Бо розплющить вранці
Теж не можу очі.

Футболісти

(Степан Гриценко)

Грали на подвір’ї хлопчаки в футбол.
Петрик як ударив
І відразу – «гол»!

М’яч в чужу квартиру
Тільки зашумів:
Пауза у хлопців,
Петрик занімів.

Йде дідусь Кирило
І несе м’яча:
- Чий це, признавайтесь!..,
Та гравці – мовчать.

- А вікно розбилось?
Зважився Андрій.
Дід мугикнув: – Ціле.
- Ціле? Значить, мій!

Про пам’ять

(Степан Гриценко)

Всім відомо, що у нас
Пам’ять – просто вищий клас!
Прочитаємо лиш вірша -
повторимо ураз:

«Їхав Ваня на коні,
Вів собачку по стерні,
А в цей час якраз бабуся
Мила фікус на вікні».

- Я завжди всім говорю,
Що ніколи не зубрю,
Що історію про Ваню
Дуже легко повторю:

«Їхав Ваня на вікні,
Вів собачку по стерні,
А в цей час зелений фікус
Мив бабусю на коні».

- Ну, який же ти дивак,
Тільки хвастатись мастак!
Краще ти мене послухай,
А було усе отак:

«Їхав фікус на коні,
Вів бабусю по стерні,
А знайома нам собачка
Мила Ваню на вікні».