Ви на Miymalyuk.com.ua - Всячина

     


Де заєць, а де батько


(Зовнішні джерела)

Жив у нашому селі Омелько Сковорун. Там такий був завзятий мисливець, що й не сказати. А ще до того й побожний. Так він і сина виховав. Синок його при всякій мові бога згадував.

Пішли якось на полювання. Батько з рушницею, а син так. Сусідський парубчак Грицько теж поплентався з ними. От ходили чи не ходили по полю, аж гульк — заєць схопився з борозни. Батько прицілився, натиснув на курок, а воно осічка...

Він знову навів рушницю, ще раз клацнув, а рушниця не стріляє, батько тую зброю на ріллю, скинув швиденько чоботи та й подався за зайцем. Забіг так далеко в поле, що й не видно. Вийшов син на пагорб, подивився та й каже до Грицька:

— Ого-го-о-о! Де в бога заєць, а де в чорта батько!


Додано: 2012-05-01

Як син косу ховав


(Зовнішні джерела)

Косили одного разу батько з сином жито. Надвечір, коли вже треба було повертатись додому, батько й каже синові:

— Біжи та посеред ниви сховай косу, щоб не возитися з нею. Син узяв косу та й побіг. Біжить та й кричить на все поле:

— Тату! Тату! Тут косу класти?

А батько ні слова, тільки махає руками, показує, мовляв, клади там, бісів сину, чого кричиш, бачиш — люди дивляться.

Поклав син косу та й повернувся. Батько як шмагоне його батогом:

— А як ховають що-небудь, то хіба кричать?

На другий день вони знову поїхали в поле. Батько й каже:

— Біжи, сину, та візьми ту косу, що ти вчора сховав серед ниви.

Побіг син. Шукав, шукав, перебіг ниву вздовж і впоперек, коси немає. А батько кричить:

— Що ти там так довго шупортаєшся? Неси скоріш косу!

Прибіг син та й шепоче татові на вухо:

— Тату! Тату! Коси нема — вкрали! Я ще з серед ниви хотів кричати, та боявся, що як голосно скажу, то знов будете бити.


Додано: 2012-05-01

Без ГМО


(Зовнішні джерела)

У мами доня запитала:
– Що у анкеті написати,
Щоб шанс отримати роботу
Серед усіх найбільший мати?
– Пиши, що чесна, роботяща,
Освіти дві престижні маєш,
Моральні принципи високі,
Не п’єш, не палиш, не гуляєш.
Та головне – в кінці напишеш,
Так, щоб найбільш видно було,
Шість літер жирних і великих,
Друкованих: БЕЗ ГМО.
– А це навіщо мені, мамо,
Отам в анкеті малювати?
– Бо це сьогодні головне,
Без цього можуть і не взяти.


Додано: 2012-05-01

Болільник


(Павло Глазовий)

Ой ховають болільника, а це вам не жарт:
Десь на матчі на футбольнім оглушив інфаркт.
Сонце сяє, квітнуть квіти — золота пора.
Матч по радіо транслюють, йде футбольна гра.
Раптом мертвий віко скинув, у труні встає
Та й питає: — Хто там грає? Хто кому дає? —
І сказав йому товариш, відігнавши мух:
— Нашим знову наклепали. Спи вже краще, друг…


Додано: 2012-05-01

Босий студент


( Павло Глазовий)

Цілий рік студент провчився майже без просвітку
Та й приїхав відпочити до батьків улітку.
Вклала мати сина спати з дальної дороги.
— Що він тільки, — каже батько, — узува на ноги.
Обносився, обтріпався, посіклось на шкурки.
Колись отак узувались безпритульні вурки.

Взяв смолу він, дратву й шило ще й циганську голку,
Довів якось черевики синові до толку.
Син уранці підхопився, скочив на підлогу.
Що за диво? Не налазить черевик на ногу.
Батько збоку утішає: — Не журися, хлопче.
Нога в тебе чималенька, за півдня розтопче. —
Син хитає головою: — Думали б хоч трішки.
Нащо було зашивати нові босоніжки?


Додано: 2012-05-01

Вареники — вареники


(Степан Руданський)

Сидить москаль на прилавку,
Прищурює очі…
Так і знати: москалина
Вареників хоче.
Хоче бідний вареників,
То й ніщо питати!
Та тільки їх по-нашому
Не вміє назвати.
«Хазяюшка, галубушка! —
Став він говорити. —
Свари-ка мне вот энтаво!..»
«Та чого зварити?..»
«Да энтаво… как, бишь, ево
У вас называют?..
Вот, что, знаешь… берут тесто,
Сыром накладают…»
«Та бог його святий знає,
Що вам, служба, гоже!..
Тісто сиром накладають…
То галушки, може?..»
«Не галушки, не галушки,
Я галушки знаю…
Свари-ка мне, галубушка…
Все, бишь, забываю…
Уж с глаз долой, так с памяти!..
Вот энтакой бес-то!..
Да знаешь ли, энтак сыр-то,
А на сыре тесто!..»
«Та бог його святий знає
І добрії люди!..
Сир у тісті?.. Хіба, може,
Чи не пиріг буде?»
«Да не пирог, голубушка…
Экая досада!..
Да знаешь ли, туда масла
Да сметаны надо!..»
А вона-то добре знає,
Чого москаль хоче…
Та чекає барабана,
Заким затуркоче.
Як почула барабана…
Слава тобі, боже!
Та й говорить москалеві:
«Вареників, може?..»
Аж підскочив москалина…
Та ніколи ждати.
«Вареники-вареники!»
Та й пішов із хати.


Додано: 2012-05-01

Народний засіб


(Семен Альтов)

В однієї жіночки чоловік пив… не дуже так, але все ж до безтями.

Ось вона з однією знайомою старенькою змовилася.

Цей чоловік прокидається після п’янки (гулянки) – бачить: по кімнаті мотається жінка похилого віку… в одній сорочці чомусь. Він захвилювався: – Де це я?

Дивиться він вдома у себе. Тоді думає: Когось я мабуть привів. Та чому вона стара така?… Одні мощі стирчать. Ніби вона сто років працювала конякою в шахті. Тут діти його вибігають, вони теж в змові були, кидаються до тієї старої, кричать:

– Мамо, мамо! Доброго ранку!

У нього від нервів ноги затіпались, він ними керувати не може. Вірніше одна затіпалась, одна спокійно лежить, спить, а одна чомусь затіпалась (трохи). Тут старенька як скаже:

– Вставай соколе мій.

У нього і друга нога затіпалась. Півроку пройшло. Зараз добре живуть з жінкою. Недавно купили собі велосипед… у кредит. Обоє дуже люблять кататися. У нього, правда, тремтіння залишилось, і ноги на педалях не тримаються, зіскакують, так що в основному він за сідло тримається, біжить поруч.

Пити, звичайно, кинув, а від велосипеду не відірвати його ніякою силою.

Можна вилікуватися від п’янства. Дуже просто. Засобів багато народних.

У однієї жіночки, чоловік теж пив. Не дуже сильно, правда… не до безтями… та роздягатися сам не міг.

Вона через Дроздова Миколу Миколайовича з «світу тварин» дістала трішки рідини від вонючки і усім склянкам у домі дно намазала. Так у квартирі запах нічого… лісовий навіть, а як склянку до носа підносиш, від смороду спазм робиться. А ще вона поруч сидить, говорить:

– З чого зараз тільки горілку не роблять! Таку пити – потрібно гноєм закусювати. А він гноєм чомусь не захотів. Зараз добре живуть. В минулому місяці ремонт зробили… в коридорі.

А одна жіночка, у неї чоловік теж пив… не сильно, він сам роздягався. Не відразу, звичайно, ближче до ранку. Та він, як роздягався, ліжко не міг знайти.

Вона думає, краще я один раз витрачусь, ніж все життя в злиднях жити. І якось в понеділок, куди тільки можна чого влити, влила горілку.

Чоловік приходить ввечері, сів борщ їсти – там горілка. Він кинувся до холодильника, дістав кефір, щоб запити, там горілка.

Вона кричить:

– Тебе Бог покарав. До чого не доторкнешся, все горілкою стає. Кидай пити!

Він репетує. – Ні! Ніколи! Ні за що! Це щось комуністи підстроїли! Зараз добре живуть… пошили йому нове пальто… з її старого. Звичайно, з глузду він трохи з’їхав, але зовсім не п’є … навіть воду.

А одна жіночка, у неї чоловік теж пив. Зовсім не сильно, ліжко міг знайти… вилізти на нього не міг. Вона надрукувала на ксероксі фальшивих грошей. Як за хлібом посилає чоловіка, вона йому справжні дає, як за горілкою – фальшиві.

Він помітив, що як за хлібом – йому хліб дають, як за горілкою, йому дають в морду. Коли не прийде. Хоч відро бери, хоч сто грамів.

А що він донор, чи що? Кожного разу за склянку горілки – пів склянки крові здавати? І він незлюбив випивати. Люто незлюбив. Зараз вони дуже добре живуть… навіть якусь газету передплатили… на три місяці.

А одна жіночка, у неї чоловік, майже не пив. Так… чисто символічно – на ліжко міг вилізти… Він вдержатись на ньому не міг.

Вона стала сама пригощати його горілкою, але кожного разу підсипала туди порошок, щоб пронесло його.

Він вип’є – біжить, вип’є – біжить… І здорово так звик! Вже жінка забуде підсипати, він все одно біжить… Пусту склянку на вулиці побачить – біжить. А не завжди ж у нас поруч, вірно? І він на свіжому повітрі почав часто бувати. І непомітно кинув пити.

Зараз добре живуть, недавно їм «лото-мільйоні» до виграшу всього трьох цифр не хватило.

Будь-кого можна вилікувати від п’янства. Можна, звичайно, гіпнозом, та краще народними засобами.

Переклад українською мовою Кондратенко Т.В.


Додано: 2012-05-01

Коли я був маленьким


(Зовнішні джерела)

Коли я був маленьким, я погано жував.

Завжди тримав їжу за щокою.

А мама завжди примовляла: «Жуй, як слід!»

І коли я їв, мама розповідала мені казки. Одного разу вона розповідала мені про Червону Шапочку:

- Жила-була Червона Шапочка… Жуй як слід!

І я жував. А мама далі:

- Напекла вона пиріжків та пішла до бабусі… Жуй, жуй, гарненько!

Я знову жував. А мама своє:

-І ось вовк проковтнув бабусю… Жуй, жуй!

Прожував? І Червону Шапочку теж проковтнув. Я слухняно жував.

- Аж тут мисливці! – продовжувала мама.

- Жуй, жуй! Прожував? Вони вбили лютого вовка!

Потім розрізали йому живіт, а звідти вистрибнули бабуся та Червона Шапочка! Живі та здорові! Я промовив:

- Не пережував, мабуть, вовк!


Додано: 2012-05-01

З’явився


(Семен Альтов)

- Та-ак! З’явилися – не запилилися!

Де швендяв цілісіньку ніч?! Як дурепа його чекаю , не сплю, а вони до ранку загулямши! Лапи поганючі прибери!..

Сусіди за стінкою шепочуться:

«Знову Нінка з чоловіком лаються!»

- Куди поперся з брудними лапами? Я квартиру для чого прибирала ? Щоб ти прийшов і нагадив? Сидіти.

Сусіди шушукаються : » Ні, не з чоловіком. Собака їхній нагулявшись прийшов.»

- Кого ти собі завів? В очі дивись, в очі! Сучий ти син. Совість є?

Сусіди бурмочуть: » Ні, наче мужик єйний!»

- Ти пику безсоромну не відвертай. Як швендяти, так герой, а як відповідати, так під стіл заховався! А, слюні розпустив. Миску побачив. Прожуй, чого давишся, не віднімуть. Куди в ліжко до мене поліз з брудними лапами? Хоч душ прийми, ірод!..

Сусіди знизують плечима: «Господи! Хто ж там прийшов? Та всі вони , кобелі, однакові!

Переклад українською – Тетяна Кондратенко.


Додано: 2012-05-01

Друг тварин


(Зовнішні джерела)

Виконують двоє ведучих або клоунів.

На сцену виходить 1. У нього – собачка.

Назустріч іде 2.

2. ___(ім’я)________, це твоя собака?

1. Моя

2. (Агресивно) Твоя? А чому без повідка? А чому без намордника?

1. Так вона…

2. Що вона?! Можливо вона кусається? Можливо вона кидається?!

1. Та що ти!..

2. Я – нічого, а ти що? Собак потрібно прогулювати за містом! Викликав таксі, відвіз, погуляв, привіз!

1. Ти жартуєш?

2. Які тут жарти з собакою?! Навколо діти, літні люди… А може вона скажена?! Може вона мені штани порве, або ногу відкусить? Раптом вона зараз на мене кинеться?! Я тобі кинусь! Я тебе вкушу! Я тебе розірву! Я тебе сам… Я тебе… Гав! Гав! Гав!

( Опускається , лає, наступає)

1. Пішли, Папай, а то він зараз нас з тобою покусає.

(Виходять. 2 біжить за ними і лає)


Додано: 2012-05-01

А дірку заткнув?


(Зовнішні джерела)

Батько, лежачи на печі, питає сина:

— Василю, ти стайню замкнув?

— Замкнув.

— А дірку заткнув, щоб часом кобила не вилізла?


Додано: 2012-05-01

Зрівняв рахунок


(Зовнішні джерела)

— Що це ти так погано працюєш? — сказав батько.

— Я дві лопати землі кидаю, а ти одну.

Попрацювавши до обіду, прийшли вони додому їй сіли обідати. Тоді син і каже батькові:

— Дивись, батьку, поки ти один раз донесеш ложку до рота, я двічі. Тепер рахунок зрівнявся — три на три.


Додано: 2012-05-01

Косарі


(Зовнішні джерела)

Косили якось батько з сином.

— Йой, — каже батько, — як же ми мало вкосили!

— Е, — відказує син, — ви старі, я молодий, — кому ж них було косити?

От сіли вони полуднувати.

— Йой, — каже батько, — як же ми багато з’їли!

— Ей, — відказує син, — ви хлоп і я хлоп, чи ж не було кому?


Додано: 2012-05-01

Зелений дуб


(Зовнішні джерела)

Сів батько з двома синами обідати в лісі. Узялися до гарячого борщу. Покуштував один син — пече.

— Та й дуб же! — каже.

Покуштував і другий син.

— Та ще й зелененький, — каже.

А батько заслухавсь, про що вони балакають, та як сьорбне тоді повним ротом того борщу, та як підскочить:

— А щоб же ви, синки, на тому дубі повисли!


Додано: 2012-05-01

За гроші і дурень може


(Зовнішні джерела)

Покликав циган малого циганчука, дав йому в руки торбу й наказав:

— Піди купи груш.

Узяв циганчук торбу й каже:

— Давай гроші — куплю.

— Та за гроші всякий дурень купить, — повчає циган. — Ти піди й купи без грошей.

Пішов малий. Незабаром повертається з порожньою торбою й подає її циганові.

— А де ж груші?

Дитина лукаво усміхнулась:

— Коли груші в торбі, то їх і дурень їстиме. Попробуй поласувати, коли їх нема.


Додано: 2012-05-01

Батько та син


(Зовнішні джерела)

Батько з сином молотили ціпами жито на току. Надвечір син і каже батькові:

— Ідіть, тату, додому, відпочиньте, та заодно й пшона натовчіть.


Додано: 2012-05-01