Ви на Miymalyuk.com.ua - Гуморески

Козак та дівчина

(Зовнішні джерела)

Ішов козак дорогою, а на колоді сиділа дівчина. Він і каже:

— Є дівчина, та п’ятниця!

А вона йому:

— Козаче, завтра субота буде, та дівчини не буде.

А робив би?

(Зовнішні джерела)

А робив би? Нехай-но!

— А їв би?

— Дай-но!

— Оженив би ся?

— Ото!

— А сорочка де?

— Мовчи!

"Роботяща" дівчина

(Зовнішні джерела)

Прийшов хлопець сватати дівчину й почав питати неї, що вона вміє робити, а чого не вміє.

— Люди кажуть, Галю, що ти шити не вмієш.

— Так, хіба що шити.

— І корову, кажуть, не вмієш подоїти.

— Ну, ще й корову не подою.

— І навіть кажуть, що хліба не спечеш.

— Може, ще тільки хліб не пекла.

— Танцювати, кажуть, не вмієш.

— Ну, це вже люди безсоромно брешуть!

Три Івани

(Зовнішні джерела)

Мала молодиця трьох синів, різних за віком, і всі троє звалися Іванами.

— Як же, — питають молодицю, — ви їх кличете?

— А дуже просто, — відказує, — по батькові кличу.

"Працьовитий" син

(Зовнішні джерела)

Приїхав син у село до матері. Увійшов до хати, поставив чемодан та відразу:

— Мамаша, дай мені порубать! Мати здивовано поглянула на сина:

— Ти знаєш, якраз нема чого рубать, учора сусід Охрім всі дрова, спасибі йому, порубав.

Прикусив син губу, а тоді:

— Мамо, дайте їсти!

— О, так би ти й казав, а то не встиг поріг переступити, відразу за роботу хапаєшся, — сказала мати.

Чадо

(Зовнішні джерела)

— Скільки років ти збираєшся сидіти на моїй шиї?

— А хіба я знаю, скільки ти ще проживеш?

Заспокоїв

(Зовнішні джерела)

Сидить мати та й плаче. Підходить син, питає:

— Чого ви, мамо, плачете?

— Плачу, синку, що тобі вже двадцять років, а помочі від тебе ніякої немає.

— Не плачте, мамо, — заспокоїв матір син, — я скоро оженюсь, то й буде вам поміч.

Якби тато злізли...

(Зовнішні джерела)

Виліз батько на хату та лагодить стріху. А синки, задерши голови, перемовляються. Один каже:

— Ти диви, наш тато мов чорт на хаті.

А другий:

— Якби тато не дурні та злізли, вони тобі дали б.

Де заєць, а де батько

(Зовнішні джерела)

Жив у нашому селі Омелько Сковорун. Там такий був завзятий мисливець, що й не сказати. А ще до того й побожний. Так він і сина виховав. Синок його при всякій мові бога згадував.

Пішли якось на полювання. Батько з рушницею, а син так. Сусідський парубчак Грицько теж поплентався з ними. От ходили чи не ходили по полю, аж гульк — заєць схопився з борозни. Батько прицілився, натиснув на курок, а воно осічка...

Він знову навів рушницю, ще раз клацнув, а рушниця не стріляє, батько тую зброю на ріллю, скинув швиденько чоботи та й подався за зайцем. Забіг так далеко в поле, що й не видно. Вийшов син на пагорб, подивився та й каже до Грицька:

— Ого-го-о-о! Де в бога заєць, а де в чорта батько!

Як син косу ховав

(Зовнішні джерела)

Косили одного разу батько з сином жито. Надвечір, коли вже треба було повертатись додому, батько й каже синові:

— Біжи та посеред ниви сховай косу, щоб не возитися з нею. Син узяв косу та й побіг. Біжить та й кричить на все поле:

— Тату! Тату! Тут косу класти?

А батько ні слова, тільки махає руками, показує, мовляв, клади там, бісів сину, чого кричиш, бачиш — люди дивляться.

Поклав син косу та й повернувся. Батько як шмагоне його батогом:

— А як ховають що-небудь, то хіба кричать?

На другий день вони знову поїхали в поле. Батько й каже:

— Біжи, сину, та візьми ту косу, що ти вчора сховав серед ниви.

Побіг син. Шукав, шукав, перебіг ниву вздовж і впоперек, коси немає. А батько кричить:

— Що ти там так довго шупортаєшся? Неси скоріш косу!

Прибіг син та й шепоче татові на вухо:

— Тату! Тату! Коси нема — вкрали! Я ще з серед ниви хотів кричати, та боявся, що як голосно скажу, то знов будете бити.

Без ГМО

(Зовнішні джерела)

У мами доня запитала:
– Що у анкеті написати,
Щоб шанс отримати роботу
Серед усіх найбільший мати?
– Пиши, що чесна, роботяща,
Освіти дві престижні маєш,
Моральні принципи високі,
Не п’єш, не палиш, не гуляєш.
Та головне – в кінці напишеш,
Так, щоб найбільш видно було,
Шість літер жирних і великих,
Друкованих: БЕЗ ГМО.
– А це навіщо мені, мамо,
Отам в анкеті малювати?
– Бо це сьогодні головне,
Без цього можуть і не взяти.

Болільник

(Павло Глазовий)

Ой ховають болільника, а це вам не жарт:
Десь на матчі на футбольнім оглушив інфаркт.
Сонце сяє, квітнуть квіти — золота пора.
Матч по радіо транслюють, йде футбольна гра.
Раптом мертвий віко скинув, у труні встає
Та й питає: — Хто там грає? Хто кому дає? —
І сказав йому товариш, відігнавши мух:
— Нашим знову наклепали. Спи вже краще, друг…