Ви на Miymalyuk.com.ua - Всячина

     


Добрий син


(Зовнішні джерела)

— Маєте, дядьку, діти?

— Та маю одного сина.

— А курить?

— Боронь боже, в своїм житті він ще не мав цигарки в руках.

— А п’є?

— Лише молоко.

— Це мені подобається.

— А не приходить пізно додому?

— Ніколи! Сидить вдома як удень, так і вночі.

— О, добрий син!

— А скільки йому років?

— Та вчора три місяці минуло.


Додано: 2012-05-01

Добрий син у батька


(Зовнішні джерела)

Батько лягає спати й каже до сина:

— Завтра вдосвіта підемо, сину, в поле картоплю садити.

— Добре, тату, — відказує син, — але якщо я просплю, то ви йдіть без мене.


Додано: 2012-05-01

Як батько з сином хазяйнували


(Зовнішні джерела)

Їдуть батько з сином п’яненькі. Син і каже:

— Хазяйнуємо ми, тату, з вами, бодай би чорти вашого батька так хазяйнували.

— Чийого, синку, батька? — питає батько.

— Та як вам, тату, жалко свого, то нехай мого, — дає син.


Додано: 2012-05-01

Бандурист


(Павло Глазовий)

Сяяв, росами умитий, на деревах кожен лист.
У неділю на могилу йшов співати бандурист.
А назустріч бандуристу панський вискочив лакей.
— Чим, — питає, — ти сьогодні розважатимеш людей?
Ти дивись, там про лакеїв не співай, не бубони,
Бо бандуру обчухраєм до останньої струни.
Бандурист подибав далі. Зустріча його глитай.
— Дам копійку. Ти про мене щось хороше заспівай.
А як бовкнеш щось погане про персону про мою,
Я спущу собак на тебе, я хортами зацькую.
Бандурист подибав далі. Чує — котиться ридван.
Із широкого віконця витикає пику пан.
— Йдеш, — питає, — на могилу? Знов співатимеш? Ну-ну…
Спробуй бовкнуть щось про мене — у могилу зажену.
Бандурист побрів понуро, а назустріч поліцай:
— З чим ти ходиш на могилу? Розкажи і проспівай. —
Бандурист, зітхнувши важко, відповів йому: — Ходім…
Станеш збоку та й почуєш, що співатиму усім. —
Поліцай спідлоба блимнув і оскалився, як звір:
— Щось почую незаконне — запроторю у Сибір!
Бандурист поклав бандуру на притоптану траву.
— Я, — сказав, — сліпий, незрячим сорок літ уже живу.
І не бачу, що ти, хто ти — отаман чи генерал,
Що на себе почепив ти — пістолет чи самопал.
Та нащо мені те знати? Я бреду, як уночі.
Все добро моє — бандура та торбина на плечі.
Але знаю, серцем чую: жде на вас погибель десь,
Якщо ви старого діда ще й сліпого боїтесь.
Сяяв, росами умитий, на деревах кожен лист.
Не співав у ту неділю на могилі бандурист.


Додано: 2012-05-01

Балакучий Пилип


(Павло Глазовий)

Серед ночі по провулку шкандибав Пилип.
Раптом вибіг з підворотні здоровенний тип.
Ледь не плаче: — Ой братишка, може, скажеш ти,
Де міліція районна. Як туди пройти? —
А Пилип знизав плечима: — Як тобі сказать?
Звідсіля до неї буде кілометрів п'ять.
— А дільничний де приймає? — аж трясеться тип.
— Та ніхто тут не буває, — відмахнувсь Пилип.
Тут міліції ніколи не стрічав ніхто…
— Ну, тоді витрушуй гроші і знімай пальто!


Додано: 2012-05-01

А Петра немає


(Зовнішні джерела)

Прийшла Марфа до Марії:
— Що маю робити?
Петро мій кота зловив
І поніс топити.
Вредна бісова худоба,
Щоб мишей ловити,
Так унадивсь до курчаток,
Давай їх душити.
— Перетерплю, — хваливсь Петро,
Усі лихі вісті,
А таки втоплю катюгу
У найглибшім місці.
— Чого ж журишся,
— Марія хату підмітає.
— Вже півдня, як кіт вернувся,
А Петра немає.


Додано: 2012-05-01