Прощавай, початкова школо



(Зовнішні джерела)


Дійові особи:
Вчителька — виконує роль ведучого на святі.
Математика — дівчинка з короною, прикрашеною цифрами.
Мова — дівчинка з короною, прикрашеною буквами.
Малювання — хлопчик, з великим пензлем в руці і різнокольоровою короною.
Природознавство — дівчинка з короною, прикрашеною квітами і листям.
Читання — хлопчик з короною, на якій намальована книжка.
Батько, Мати, Син, Учні — бажано, щоб це справді були не актори.

Вчитель
Роки, роки! Невпинні, невблаганні... Вони пливуть рікою в небуття, В безодні тихо тонуть і зникають. На жаль, рокам немає вороття! Та пам'ять, джерело життя й безсмертя, Вихоплює із глибини років, То, що було найкраще, наймиліше, Що не блукатиме в гущавині віків.

Після цих слів учні заходять до зали під музику пісні «Шкільні роки».

Учень 1
День сьогодні такий незвичайний!
Сонце встало, умите в росі.
Скликав в школу нас дзвоник останній.
Ми на свято зібрались усі.

Учень 2
Чомусь сьогодні шкільний наш дзвінок
З жалем дзвенить, ніби плаче струмок.
Певно, сумує наш рідний дзвінок,
Що не покличе вже нас на урок.

Учень 3
Разом з дзвіночком сумуємо й ми.
Хочеться ще нам побути дітьми.
Якось незвично, що вже у наш клас
Дзвоник шкільний не запрошує нас.

Діти співають «Шкільний вальс» (слова та музика Н. І. Шостак), а кілька пар танцюють.

Під вальс шкільний танцюєм ми,
Дивуються всі гості,
Що ми усі так підросли,
Ми майже всі дорослі.

У вальсу такт пливем разом,
У вальсу такт радієм,
І кожну мить міцнієм ми,
А головне — мудрієм.

Приспів:
Цей вальс незабутній,
Бо поруч тут друзі мої.
Ми вірим в майбутнє і в дні золоті.
Ми вірим в майбутнє і в дні золоті.

Цей вальс незабутній,
Цей вальс незабутній,
Бо поруч тут друзі мої!

Під вальс шкільний помрієм ми
Про те, що нас чекає.
Та знаєм: нездійсненного
Для нас уже немає.

Навчили в школі нас слівця,
Його несем з собою:
Терпіння в праці для добра,
Для мрії голубої!

Ведуча
Ось і закінчився перший, мабуть, найважчий етап навчан¬ня. Чотири роки ви піднімалися сходинками країни Знань все вище і вище.

Життя — це таємнича книга.
І скільки в ній незвіданих доріг!
Ти озирнешся і побачиш,
Як промайнув за роком рік.

Учень 4
А що: згадаємо, хлоп'ята,
Чотири роки нелегких?
Нехай почують мами й тата,
Що ми робили тут без них.

Діти співають по куплету з різних пісень: 1) «Перший клас» (слова і музика Л. Лізак); 2) «Пісня про школу» (слова Т. Масенка, музика М. Дремлюги); 3) «Пісня про школу» (слова В. Вікторова, музика Д. Кабалевського).

Мама двері відчиня,
Проводжа до школи,
Не забудем цього дня
Ми в житті ніколи!

Вересневий світлий день
Ми прийшли до школи.
Школа радо стріла нас,
Нам дала просторий клас.

Ми співаєм повсякчас
Про свій клас, про свій клас.
Перший клас навчає нас писати,
Перший клас навчає нас читати,

Головне ж — навчає всіх дітей дружити,
Через те, що разом веселіше,
Через те, що разом ми сильніше,
Через те, що разом нам цікаво жити.

Учень 5
Перший клас, наш перший клас!
Скільки справ зустріло нас!
Треба фрукти рахувати,
По складах книжки читати.

Учень 6
А письмо — це справжні муки:
Від напруги ниють руки!
Вам би, пальчики-билинки,
В ляльки гратись, у машинки!

Учень 7

Та коли ж? Весь час веди
Знаки, літери, склади!
В зошита задрались вуха,
Ніби й він уважно слуха.

Учень 8
Потім крейдою писали,
Форми білі-білі стали!
Хтось під партою в кутку
Робить справу нелегку:
Все на пальцях полічили,
Бо без них — лічить несила.

Учень 9
Клас працює, а дівчата
Вчаться булки доїдати.
Потім ще б чайку напитись
Й погуляти відпроситись.

Вчитель
А давайте згадаємо наші перші дні у школі. Якими ви були кумедними!

Інсценування вірша «Микола-першокласник» Н. Нир'яна.

Учень 10
Перший раз малий Микола
Став збиратися до школи.
Олівця поклав у сумку,
Книгу, зошит, ручку, гумку,
М'яч, перо, граблі, подушку,
на обід м'яку пампушку,
Два ведмедики, лопату
Білочку руду, хвостату...
Сів Микола, дума думку:
Чи усе поклав у сумку?

Учень 11
— Галю, вставай, умивайся
Та швидше до столу!
— Галю, мерщій убирайся,
Бо спізнишся в школу!
Галя вилежує, ніжиться, позіхає,
довго з портфелем вовтузиться.
І — не встигає.
В школі дзвоник продзвенів,
І давно почалися уроки.
А коридором — чиї то
Лунають поспішливі кроки?

Клас уже знає:
Це знову спізнилася Галя.
Ні, недаремно прозвали її Невстигаля!

(вірш «Галя-Невстигаля» О. Орача).

Діти співають пісню «Крок за кроком» (музика і слова Н.І. Шостак).

Учень 12
Перші кроки ми зробили
Підросли і помудріли.
Час іде, а ми за ним
До незвіданих вершин.

Приспів:
Крок за кроком до нового
Ми ідем, ми ідем.
Незнайомому назустріч
День за днем, день за днем.

Щоб пізнати все навколо
Від глибин і до небес,
Нам відкрила двері школа
Повна радості й чудес!

Ведучий
А щось наш дзвоник почав дзвонити. Він нас кличе на пе¬рерву. Ми починаємо «Веселі смішинки».

1 пара учнів (Вчитель і Дівчинка)
— Де Іванко наш пропав, ти не знаєш, Томо?
— А він ногу поламав і побіг додому.

2 пара учнів (Вчитель і Учень)
— Чом, увесь урок ти, Машо, пасешся в зошиті Олени?
— Перевіряю я у неї, чи правильно списала в мене.

3 пара учнів (Мати та Дитина)
— Ти скажи мені, мій синку,
Що ти так вивчаєш?
Із підручника сторінки
Вранці вириваєш...
Так робити нам не личить,
Щоб книжки псувати...
— Та бо, матінко, щоб двічі їх не прочитати.

4 пара учнів (Батько та Донька)
— Тату, а чому іде дощ?
— Підеш до школи — дізнаєшся.
— Тату, а в Баби Яги є бабенятка?
— Звідки я можу знати.
— Тату, а мотоцикл не любить цукерок?
— Не знаю, я його не запитував.
— Тату, а ти не сердишся, що я тебе про все питаю?
— Що ти? Чим більше ти будеш запитувати, тим більше будеш знати.

Ведучий

Літера перша і перше слово,
Перша тривога і перша оцінка,
З книгою перша серйозна розмова,
Читати навчились усі серед вас
Настала пора перейти в другий клас.

Учень 13
Добрий ранок! Добрий ранок!
Місяць вересень прийшов!
На шкільний піднявся ґанок,
Всіх, кого шукав, знайшов.
Час не гублячи, відмінник,
Наш розумний трудівник,
Став на видноті годинник,
Починай навчальний рік!

Математика (у руках учня підручник «Математика»)
Другий клас.
Пішла таблиця
І вночі нам стала сниться.
Ми її вчимо, вчимо.
На уроках — «Горимо»,
Різні дії як насіли —
Розібрати несила!
Додавання, віднімання —
Жарти, мінімум старання,
А от множити, ділити —
Годі, браття, й говорити.

Мова
Стали в ряд частини мови.
Як багате, чесне слово!
Як би тут не розгубитись
І хоча б чогось навчитись.

Малювання
Ми пейзажі в класі вчили
(парти довго потім мили),
Композицію картини
І портрети — для людини,
Для машин — «автопортрет»
Не знання, а вінегрет!

Природознавство
Як цікаво на природі!
Ну, екскурсія, та й годі!
Мінерали різні вчили,
З ними досліди робили.
І давали камінці
Нам потримати в руці.
Всі предмети разом
Ми трудились, що є сили,
Цінне все, чому нас вчили.
Всю програму вже пройшли,
другу висоту взяли!

Ведучий
Знову дзвоник наш веселий
Запросив нас на перерву.

Ведучий
Ми з вами вчилися і вчилися, а що робили наші мами і татусі? Я пропоную провести змагання з нашими батьками «Відгадай загадку»
- Настав січень, розпустилися три ромашки, потім ще одна. Скільки квітів розпустилося?
(Жодної)

- Що на зиму роздягається, а на літо одягається?
(Дерево)

- В озері 3 риби і 7 раків. Скільки риб в озері?

- Що це у воді водиться, з хвостом родиться. А як виростає, хвіст відпадає?
(Дається 4 варіанти відповіді: риба, рак, жаба, кит. Правильна відповідь жаба)

- Що трапилося 31 лютого?
(31 лютого не буває)

- Чим можна до неба докинути?
(4 варіанти відповіді м'ячем, поглядом, стрілою, каменем. Правильна відповідь поглядом)

- У матері п'ять дочок, у кожної по одному брату. Скільки всього дітей у матері?
(6)

- Хто плаває швидше: каченя чи курча?
(Каченя, адже курча не вміє плавати)

- Яке колесо при різкому повороті автомобіля не обертається?
(Запасне)

Ведучий

Ось я чую бій годинника, і ми з вами вже у 3 класі.

Учень 14
Ось і третій рік ми в школі,
А сюрпризів ще доволі.

Математика
Цифри вирівнялись строєм,
Як солдати перед боєм.
Скільки їх? Не полічиш!
Стулиш рота і мовчиш.
А ще множити, ділити...
Як же тут не розгубитись?!

Читання
І читання далі мчить,
В ньому майже кожна мить
Відкриває шлях в світи,
Не були де я і ти.
Казки, вірш, оповідання
Увесь час ведуть змагання:
Хто цікавіше розкаже,
Ще й корисне щось покаже.
Можна всюди мандрувати,
Коли вже навчивсь читати.

Учень 15
Ой, нема де правди діти,
Було різно серед нас:
Той у школі звик шуміти,
Той не хтів уроки вчити,
Той запізнювався в клас.

Учень 16
В класі Вчителька чекає,
В усі вікна виглядає:
— Де Сергійко забарився?
— Чом Максимко запізнився?
— Знов Сашка нема у школі.
— І не видно й досі Олі.
Час урок розпочинати,
Тільки учнів не видати.

Учень 1
У житті буває все,
Невеселе і сумне,
Радісне, смішне, приємне
І взаємне, й невзаємне.
Щоб не сталось у житті,
Не дрімай у забутті,
Пам'ятай, моя дитино,
Ти, насамперед, людина!

Діти співають пісню «Зоряний час» (музика І. Ніколаєва, слова Н. Булди).

Високо в небі зорі сяють,
Вказують людям шлях,
Ти подивись вони палають.
Тем десь є твоя
Зірка надії і сподівання,
Радісних, світлих мрій,
Зірка натхнення і кохання,
Крилатих твоїх надій.

Приспів:
Зірка у всіх своя,
Доля її ім'я,
Якщо яскраво її запалиш,
Буде яскравим життя.

Але непросто зірку долі
Нам свою віднайти.
Наче стежини в чистім полі
Дороги лягли в світи.
Куди б не вела життя стежина,
Ти завжди пам'ятай,
Що називаєшся Людина,
Ніколи не забувай!

Ведучий
І знов годинник чую я, і ось ми вже в четвертому класі.

Учень 2
Швидко, мов птахи, роки пролетіли,
Спогади чудові по собі лишили.
Ми не забудемо перший дзвінок,
четвертого класу останній урок.
Ми ідемо у 5-й клас,
Будемо продовжувати вчитись.
Але, хоч зустрінемось не раз,
Цьому більш вже не повторитись.

Ведуча
(після слів нагороди дітям і подяки батькам)
Дитинство непомітно проминає,
І малюки так швидко виростають.
Я ж хочу привітати тат і мам,
І від усіх подякувати вам.

Учень 3
На світі добрих слів живе чимало,
Та всіх добріше і ніжніш одне:
Із двох складів простеньке слово «мама»
Немає слів, рідніших, ніж оце.

Учень 4
Татку, татусеньку, таточку, тату,
кращого в світі немає навкруг.
Таточка хочемо ми обійняти,
Він наш порадник, заступник і друг.

Учень 5
(лунає повільна мелодія)
Стежинка в'ється і в'ється,
Пошмагана батогами трав,
Посріблена ранковими росами.
Як хочеться швидше ступити на неї!
Ось ми ступили і вже несила спинитися,
Ідемо, ідемо, навіть озирнутися важко.
А стежина кличе далі і далі.
Куди веде? Куди кличе нас?

Діти співають пісню і танцюють «Під звуки вальсу» (музика і слова А. С. Житкевича).

Крутиться, крутиться,
Кругла, старенька платівка.
В залі шкільному вся наша велика сім'я,
Музика, музика ллється то тихо, то дзвінко,
Радісна, радісна Вчителька перша моя.

Приспів: І танцює вальс
Весь наш дружний клас,
Вчителька моя,
Тато, мама і я.

Парами, парами, наче по небу лелеки,
Мріями, мріями ми летимо в майбуття.
А попереду, таке незвичайне й далеке,
Наше шкільне і нелегке доросле життя.

Шлягери, шлягери... Більше тепер вони в моді,
Та не здолати їм вальсу зорю світову.
Знову я з вальсом, неначе той птах на свободі,
Звуками, звуками понад землею пливу.


Додано: 2014-01-31