Що таке дофамінова дієта і кому вона допоможе

Чим більше дофаміну, тим більше радості, і саме на цьому принципі заснована дофамінова дієта, що забезпечує не тільки струнку фігуру, а й відчуття щастя. Тому дофамінову дієту ще називають щасливою, але про все по порядку.

Що таке дофамін

Дофамін – нейромедіатор, який помилково називають гормоном радості. Гормоном радості насправді є серотонін, а дофамін – його антагоніст. Між ними існує обернено пропорційний зв’язок: чим більше одного, тим менше іншого, але обидва вони викликають позитивні емоції.

ДОВІДКА! Дефіцит дофаміну викликає стан, який називається апатією. За своєю суттю дофамін — хімічний провідник, що сприяє проведенню сигналів у ЦНС по нейронній мережі. Сигнал при цьому подається до прилеглого ядра головного мозку — одного з головних центрів задоволення.

Дофамін відповідає за мотивацію і водночас їй є. Це можна легко розглянути на прикладі: людина чекає на якусь важливу подію, наприклад, власне весілля. Приємний клопіт і трепет всередині забезпечує достатню кількість дофаміну. У день урочистості на зміну дофаміну прийде серотонін, але якщо одруження з якоїсь причини скасовується, приємне очікування зміниться розчаруванням: одночасно знизиться рівень і дофаміну, і серотоніну.

Дофамін продукується нирками та наднирниками. Також його виробленню сприяють агоністи дофаміну, які безпосередньо стимулюють потрібні рецептори, якщо людину долають приємні спогади.

За що відповідає дофамін

Основне призначення дофаміну – викликати в людини радість та задоволення. Але є й інші функції.

У широкому розумінні дофамін сприяє зосередженню на найважливішому в даний момент часу, комфортному емоційному стану в режимі багатозадачності, руху до мети.

ДОВІДКА! У людей, які мають песимістичний настрій щодо важливої ​​ситуації, рівень дофаміну знижується. Тим, хто вірить у сприятливий результат, дофамін є своєрідним заохоченням, тобто. його стає більше.

На фізіологічному рівні збільшення концентрації дофаміну виконує такі дії:

  • збільшує фільтрацію та кровотік у судинах нирок;
  • уповільнює перистальтику кишечника;
  • збільшує рефлюкс (шлунково-кишковий та дуодено-гастральний);
  • підвищує систолічний артеріальний тиск;
  • частішає серцебиття.

В емоційно-когнітивній сфері дофамін сприяє:

  • швидкого та кращого засвоєння, запам’ятовування інформації;
  • швидкої навченості;
  • схильності до пізнання, впізнавання чогось нового;
  • насолоди, радості, задоволенню;
  • появі почуття задоволення;
  • мотивації;
  • розвитку творчо та креативного мислення.

Активація дофамінових реакцій по-різному впливає на екстравертів та інтровертів. Перші при цьому відчувають приплив сил, енергії, а другі відчувають занепокоєння, страх перед чимось новим. Імпульсивність екстравертів, до речі, допомагає їм підвищити рівень дофаміну.

Дофамін у їжі

Коли в організмі не вистачає дофаміну, у людини переважає поганий настрій, відсутня мотивація і зникає бажання щось робити. Стабільний дефіцит цього гормону та нейромедіатора в одній особі може призвести до тяжкої депресії і навіть, на думку деяких учених, до психічних розладів.